ЄС інвестує значні кошти в розвиток маршрутів до Китаю в обхід РФ і РБ
Європейський союз спрямовує 10 мільярдів євро на розробку мультимодального транспортного маршруту, що сприяє розвитку інфраструктури Середнього коридору, який пов'язує Європу з Китаєм через Центральну Азію. Цю інформацію повідомляє портал trasportoeuropa.it.
Виділені кошти ЄС ґрунтуються на чітко структурованому плані, який охоплює 33 інфраструктурні проєкти, а також узгоджені інституційні, правові та технічні заходи. Цей оперативний підхід ґрунтується на дослідженні, в результаті якого було виявлено три альтернативні маршрути: північний, центральний і південний. Зрештою було ухвалено рішення на користь середнього варіанту. Згідно з цим рішенням, основна увага буде приділена проєктам інфраструктури, в яких беруть участь Казахстан і Узбекистан.
Проекти, пов'язані з розвитком залізничної інфраструктури, охоплюють різноманітні завдання. Включаючи обхід казахстанського вокзалу в Алмати для створення альтернативного маршруту, переважно орієнтованого на вантажні перевезення, а також модернізацію всього транспортного шляху від Казахстану до кордону з Китаєм і оновлення прикордонних терміналів між Узбекистаном і Казахстаном.
Крім вкладень у залізничну інфраструктуру, Європейський союз також зобов'язався розширити портові можливості на Каспійському морі, щоб стимулювати використання цього виду транспорту в рамках Середнього коридору. Деякі з цих проєктів уже перебувають на стадії реалізації та фінансуються через європейські інститути, як-от Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), які наразі виділили загальною сумою три мільярди євро.
Крім подій у сфері геополітики, таких як війна в Україні, попит на Близький коридор як транспортний маршрут продовжує зростати. Цей маршрут був передбачений ще в 2013 році в рамках більшої ініціативи "Один пояс, один шлях" і став реальністю в грудні 2016 року зі створенням Асоціації Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, що охоплює участь Казахстану, Азербайджану та Грузії.
Низка інфраструктурних проєктів сприяла розвитку Середнього коридору. Зокрема, завершення будівництва Трансказахської залізниці в 2014 році створило в країні тисячу кілометрову східно-західну транспортну вісь. Ці вкладення, підтримувані ЄБРР, Азіатським банком розвитку та Ісламським банком розвитку, спрямовані на те, щоб зробити Казахстан ключовим транзитним вузлом між Кавказом і Заходом через Каспій.
Останніми місяцями між великими логістичними компаніями і казахстанськими залізницями було підписано безліч меморандумів про взаєморозуміння щодо нових інвестицій в інфраструктуру і термінали. Крім того, спостерігається активний розвиток портових структур на Каспійському морі: порти Актау і Курик, що обробляють 40% вантажного потоку, перебувають у стадії інтенсивного зростання. Порт Актау планує завершити будівництво нового великого контейнерного терміналу до 2025 року.
Важливим компонентом Середнього коридору є будівництво залізниці Баку-Тбілісі-Карс, яка відкриває можливість для зв'язку з Туреччиною або, як альтернативу, з Чорним морем. Ця залізниця, що почала функціонувати з 2017 року, все частіше стає об'єктом інвестицій для модернізації. У січні 2023 року Азербайджан ухвалив рішення вкласти ще сто мільйонів євро в збільшення пропускної спроможності лінії, особливо з огляду на те, що обсяг перевезень у 2021-2022 роках зріс на рекордні 30%.
