Кріплення вантажу: як і чим фіксують вантаж під час перевезення

При перевезенні вантажів автомобільним транспортом важливо суворо дотримуватися встановлених правил. Від відповідальності та професіоналізму логістичних компаній залежить не тільки цілісність вантажу, але й безпека всіх учасників дорожнього руху.

Щоб мінімізувати ризики, необхідно правильно розміщувати і надійно закріплювати вантаж в кузові транспортного засобу. Існують спеціальні вимоги, які забезпечують надійну фіксацію в напівпричепі. Їх виконання дозволяє грамотно закріпити вантаж, виключивши пошкодження під час всього маршруту.

Перевезення вантажів вимагає застосування різних технічних і організаційних рішень. Основне завдання — надійна фіксація вантажу за встановленими нормами, що забезпечує його збереження і безпеку під час транспортування. Порушення правил укладання або кріплення може призвести до падіння або перекидання вантажу, створюючи ризик аварій на дорозі.

Методи фіксації вантажів

1) Фіксація вантажу методом притиску — це спосіб кріплення, заснований на збільшенні сили тертя між вантажем і платформою транспортного засобу. Для цього застосовуються регульовані ремені та протиковзні килимки. Суть методу полягає в тому, що через вантаж, встановлений на платформі, перекидаються натяжні ремені, які фіксуються за борти кузова. Незважаючи на широке поширення, цей спосіб не вважається основним, оскільки не забезпечує достатнього рівня безпеки і вимагає великої кількості ременів для створення навіть мінімальної сили притиску.

2) Метод кріплення вантажу розтяжками - передбачає використання міцних елементів - ременів, ланцюгів, тросів або дроту. Такий спосіб запобігає зміщенню і перекиданню вантажу при транспортуванні. На відміну від притискного методу, він вимагає меншу кількість ременів, але пред'являє підвищені вимоги до їх міцності і надійності. Ремені фіксуються за металеві скоби, що забезпечує жорстку фіксацію і високу безпеку. Як правило, застосовується чотири ремені, закріплених по кутах вантажу, і відповідна кількість точок кріплення.

3) Кріплення вантажу методом блокування - цей спосіб фіксації заснований на використанні форми вантажу і щільного контакту з поверхнею. Для запобігання зміщення предметів застосовують укладання впритул до жорстких стінок кузова, заповнення порожнин або використання амортизуючих матеріалів. Суть методу полягає в тому, що вантаж розташовується максимально щільно до інших вантажів, бортів автомобіля або спеціальних дерев'яних конструкцій, які впираються в стінки кузова. Такий спосіб ефективно виключає горизонтальне переміщення, але не запобігає вертикальним коливанням. Метод блокування найчастіше використовується при перевезенні вантажів різного розміру в одному транспортному засобі або при наявності додаткового обладнання — розпірних пристроїв, колодок, подушок та інших елементів фіксації.

Фіксація вантажу в кузові вантажного автомобіля повинна відповідати суворим нормам безпеки. Для надійного кріплення застосовуються спеціальні пристосування, встановлені в напівпричепі: натяжні ремені, троси, канати та інші елементи обв'язки. Додатково використовуються протиковзні мати, які запобігають зміщенню вантажу під час перевезення. Існує кілька способів кріплення, і вибір методу залежить від типу і характеристик вантажу, що перевозиться, а також від конструкції кузова вантажного автомобіля.

Фіксація вантажу з використанням додаткових пристосувань

Для надійної фіксації вантажів при перевезенні застосовуються різні додаткові елементи:

• Щити і піддони — для розподілу навантаження і захисту вантажу.
• Ремені та троси — для міцної фіксації та запобігання зміщенню.
• Ланцюги та сітки — для утримання важких і нестандартних вантажів.
• Повітряні пневмооболонки — для амортизації та заповнення порожнин.
• Дерев'яні бруски і колодки — для упору і блокування руху.
• Стійки, штанги, розпірки, планки — для додаткової фіксації всередині кузова.

Незакріплений вантаж під час транспортування може зміщуватися, падати або навіть випадати на проїжджу частину. Такі ситуації нерідко стають причиною серйозних ДТП. Крім того, пошкодження вантажу призводить до браку і фінансових втрат. Щоб забезпечити безпечне перевезення і зберегти продукцію в цілості, необхідно використовувати спеціальні засоби кріплення і фіксації вантажу.

Фіксація вантажу комбінованим способом

• Блокування з прив'язкою петлею — фіксація вантажу за допомогою петельних ременів і упорів.
• Блокування з прив'язкою по верху — додаткове закріплення вантажу зверху для запобігання зміщення.
• Прив'язка і блокування плюс верхня фіксація — комплексний метод для максимальної стійкості.
• Протиковзні мати + блокування і прив'язка зверху — запобігання ковзанню і надійна фіксація вантажу.

Щоб виключити зміщення вантажу при гальмуванні або впливі інерційних сил, застосовуються блокувальні планки і спеціальні упори. Піддони і панелі, що знаходяться в кузові, також фіксуються для запобігання їх руху. Додатково використовуються дерев'яні колодки і бруси, які підсилюють фіксацію. Для заповнення порожнин між вантажами застосовують повітряні пакети і пневматичні оболонки. Одним з ефективних способів фіксації є пряма прив'язка з використанням петельних ременів і куточків.

Фіксація вантажу стяжними ременями

Один з найпоширеніших способів фіксації при автомобільних і контейнерних перевезеннях — використання стяжних ременів (ретчетів). Ці ремені забезпечують швидке і надійне кріплення вантажів на всіх видах транспорту. Завдяки зручності та простоті експлуатації стяжні ремені мають значні переваги перед традиційними засобами фіксації. М'яка текстильна стрічка не пошкоджує поверхню вантажу і надійно утримує його на місці, зберігаючи товарний вигляд продукції протягом усього перевезення.

Сучасні стяжні ремені випускаються в широкому асортименті і різних типорозмірах. Вони мають такі характеристики:

1. Натяжний пристрій (храповий механізм) запобігає ослабленню стрічки під час руху, забезпечуючи надійну фіксацію вантажу і безпеку перевезення.
2. Стяжна стрічка з поліестеру стійка до стирання, впливу вологи, масел і хімічних речовин, а також легко очищається від забруднень.
3. Кріпильні елементи (гаки, кільця та ін.) дозволяють використовувати ремені на різних типах транспорту і з різними кріпильними системами.

Правила кріплення вантажу ременями

При підборі стяжних ременів важливо враховувати робоче навантаження і номінальне натягнення стрічки, суворо дотримуючись параметрів, зазначених на етикетці. Також необхідно брати до уваги форму і масу вантажу, а також коефіцієнти тертя і ковзання. Ці дані дозволяють правильно розрахувати зусилля притиску і забезпечити надійну фіксацію вантажу на платформі транспортного засобу.

Рекомендації щодо експлуатації кріпильних ременів

При роботі з кріпильними ременями необхідно дотримуватися ряду правил, щоб забезпечити надійну фіксацію вантажу і запобігти аварійним ситуаціям, а саме:

• Перед початком експлуатації необхідно переконатися в справності стяжних ременів: перевірити відсутність пошкоджень, надривів і зносу. Також важливо проконтролювати, щоб вантаж був розміщений стійко і готовий до надійної фіксації.
• Використовуйте ремені тільки за призначенням — для фіксації вантажу при перевезенні. Заборонено застосовувати їх для підйому вантажів або буксирування.
• Ремені повинні щільно і рівномірно охоплювати вантаж, без перекручувань і вузлів.
• Не допускайте натягу через гострі краї або поверхні, які можуть пошкодити стрічку.
• При виявленні дефектів (надриви стрічки, пошкодження швів, знос кріпильних елементів) експлуатація ременя заборонена.

Стяжні ремені широко застосовуються не тільки для кріплення різних вантажів, але і при транспортуванні автомобілів на автовозах. Найбільша ефективність досягається при їх використанні в поєднанні з іншими методами фіксації. При кріпленні вантажів стяжними ременями важливо дотримуватися рівномірного розподілу навантаження: продукція повинна бути закріплена приблизно через кожні 1,5 метра. Слід враховувати, що це зменшує корисну площу кузова, доступну для розміщення вантажу.

При використанні стяжних ременів важливо пам'ятати, що вантаж повинен бути рівномірно розподілений по кузову. Найпоширеніші методи фіксації — це кріплення знизу і діагональна в'язка. Залежно від типу вантажу і конструкції транспортного засобу підбираються ремені з відповідним стяжним навантаженням, необхідною довжиною і відповідними кріпильними елементами (гаки, кільця та інші фітінги).

Фіксація вантажу за допомогою розпірних планок

Блокувальні розпірки (розпірні планки) — надійне рішення для фіксації вантажу під час перевезення. Ці елементи кріпляться до внутрішніх стінок кузова вантажного автомобіля і запобігають зміщенню вантажу під час транспортування. Використання розпірних планок забезпечує стійкість і безпеку товарів, що перевозяться.

Часто розпірки застосовуються спільно з дерев'яними елементами і стяжними ременями, що підвищує надійність кріплення. Вибір конкретного способу фіксації залежить від типу вантажу, умов перевезення і особливостей транспортного засобу.

Переваги розпірних планок для фіксації вантажу:

• Простота використання — планки легко встановлюються і надійно фіксуються в кузові вантажного автомобіля.
• Висока міцність — конструкція витримує значні навантаження, забезпечуючи безпеку перевезення.

Блокувальна розпірна планка підходить для вантажних автомобілів з шириною кузова від 2,4 до 2,5 м. Вона використовується для поділу кузова на секції при перевезенні різних вантажів, запобігаючи їх зміщення під час руху.

Виготовлені з міцного алюмінію, розпірні планки витримують навантаження до 300 кг, що робить їх надійним елементом системи кріплення. Спільне використання з дерев'яними розпірками і стяжними ременями підвищує рівень безпеки і зручності при транспортуванні.

Дерев'яні розпірки для безпечного перевезення вантажу

Один з найпопулярніших методів кріплення вантажу в кузові — використання дерев'яних розпірок. Цей спосіб цінується за простоту, надійність і низьку вартість. Суть методу полягає в тому, що дерев'яні бруски прибиваються до підлоги або платформи кузова по периметру, створюючи жорстку фіксацію вантажу.

Такий спосіб кріплення особливо затребуваний при залізничних перевезеннях і транспортуванні великогабаритних або нестандартних вантажів. Дерев'яні розпірки для кріплення вантажу запобігають зміщенню товарів під час руху, забезпечуючи безпеку перевезення і збереження продукції.

Основні переваги:

• Доступна вартість — дерев'яні розпірки є бюджетним рішенням для кріплення вантажу.
• Висока надійність — ефективно запобігають зміщенню вантажу під час транспортування.

Використання дерев'яних розпірок для фіксації вантажу вимагає дотримання певних правил. Матеріал повинен відповідати вимогам інструкції: деревина повинна бути якісною, не сирою і не пересушеною. В іншому випадку конструкція не витримає навантаження.

Недоліки методу:

• Складність монтажу — установка вимагає створення масивних конструкцій, що ускладнює підготовку вантажу до перевезення.
• Ризик недостатньої фіксації — навіть при правильній установці зберігається ймовірність, що конструкція не утримає вантаж.
• Велика вага — масивні дерев'яні елементи можуть призвести до перевантаження транспортного засобу, що небажано для перевезень.

Проте, кріплення дерев'яними розпірками ефективно запобігає зміщенню вантажу в кузові автомобіля. Якщо установка розпірок неможлива, застосовують альтернативні рішення: дерев'яні піддони, європалети, бруски і колодки, які розкладаються в кузові для фіксації вантажу. Спосіб їх розміщення залежить від упаковки, тари і типу товару, що перевозиться.

Для підвищення надійності фіксації часто використовують розпірні планки в якості додаткових кріпильних елементів.

Кріплення вантажів з використанням пневмооболонок

Пневмомішки (пневмооболонки) — це інноваційне рішення для надійної фіксації вантажу під час транспортування, особливо затребуване при перевезенні небезпечних і крихких вантажів. Завдяки простоті застосування, економічності та високій ефективності цей метод кріплення стрімко набирає популярність у сфері вантажоперевезень.

Як працює технологія пневмомішків? У вільний простір між вантажами поміщають спеціальні мішки в здутому стані. Після установки їх наповнюють повітрям, і вони щільно фіксують вантаж, запобігаючи зміщенню під час руху транспортного засобу.

Використання пневмомішків для кріплення вантажу знижує ризик пошкоджень, забезпечує безпеку перевезення і скорочує час підготовки вантажу до відправки.

Пневмомішки (пневмооболонки) виготовляються з міцних і еластичних матеріалів, що гарантує надійність і довговічність при транспортуванні. Цей метод повністю відповідає вимогам безпечного розміщення вантажів і активно застосовується при перевезенні збірних вантажів, де необхідно заповнити порожнечі між коробками, палетами або бочками.

Водії, які працюють зі збірними вантажами, знають, наскільки складно зафіксувати предмети різного розміру. Раніше для цього використовувалися підручні матеріали, але тепер проблему вирішують повітряні подушки для фіксації вантажу. Пневмооболонка спеціально розроблена для надійного кріплення вантажу в закритих кузовах і контейнерах, запобігаючи зміщенню під час руху.

Переваги використання повітряних мішків для фіксації вантажу

Повітряні мішки (пневмомішки) — це сучасне рішення для надійної фіксації вантажу під час перевезення. Вони мають ряд переваг у порівнянні з традиційними методами кріплення:

• Легка вага — пневмооболонки не створюють ризику перевантаження транспортного засобу.
• Безпека для вантажу — повітряні мішки не чинять тиску на упаковку, на відміну від дерев'яних розпірок.
• Універсальність — підходять для всіх типів вантажних автомобілів і контейнерів.
• Гнучкість розміщення — легко встановлюються навіть у важкодоступних місцях кузова.
• Економія часу — не потрібний складний монтаж або кріпильні елементи.
• Компактність — в здутому стані пневмомішки займають мінімум місця, що зручно при зберіганні.

Використання повітряних мішків для фіксації вантажу забезпечує надійний захист від зміщення, знижує ризик пошкоджень і прискорює процес підготовки до перевезення.

Заходи щодо забезпечення безпеки вантажоперевезень

Максимально допустима маса автомобіля і навантаження на осі повинні відповідати значенням, зазначеним у технічному паспорті транспортного засобу. Перевищення цих параметрів неприпустимо.

При завантаженні автомобіля необхідно суворо дотримуватися встановлених нормативів по вазі і габаритах, регламентованих діючими Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом. Також важливо забезпечити рівномірний розподіл маси вантажу по всій поверхні кузова, платформи або контейнера, щоб уникнути перевантаження окремих ділянок.

Розміщення вантажу в транспортних засобах і контейнерах повинно виключати можливість пошкодження самого вантажу, упаковки, тари, а також елементів транспортного засобу і контейнера. Це критично важливо для забезпечення безпеки перевезення і збереження майна.

Розміщення вантажу здійснюється з урахуванням таких правил:

• Розміщення вантажів у транспортних засобах і контейнерах повинно здійснюватися з урахуванням вимог безпеки та стійкості. Важкі та великогабаритні предмети розміщуються в нижній частині кузова або платформи, ближче до поздовжньої осі симетрії, щоб центр ваги знаходився якомога нижче і ближче до середини довжини транспортного засобу.
• Однорідні штучні вантажі необхідно укладати в рівномірні штабелі з однаковою кількістю ярусів, при цьому верхній ярус повинен бути надійно закріплений. Вантажі з меншою об'ємною масою розміщуються поверх більш важких, щоб уникнути пошкоджень і забезпечити стійкість конструкції.
• Вільні проміжки між вантажами і стінками кузова або контейнера заповнюються прокладочними матеріалами, надувними елементами або іншими фіксуючими пристроями. У кожному ряду слід враховувати габарити: довші предмети розміщуються в нижніх ярусах.
• Допускається наявність зазорів до 15 см між вантажами, а також між вантажем і бічними, задніми стінками або дверима кузова/контейнера, якщо це не порушує стійкість і безпеку перевезення.

Розміщення і кріплення вантажів повинно відповідати затвердженій схемі, розробленій для конкретної моделі транспортного засобу або контейнера. Ця схема враховує технічні умови перевезення продукції і затверджується суб'єктом транспортної діяльності для кожного перевезення. У разі збірних вантажів схема розміщення і кріплення затверджується окремо для кожної партії.

Схема розміщення і кріплення вантажів повинна включати в себе:

• Візуальне відображення розташування вантажів всередині кузова автомобільного транспортного засобу — з точним зазначенням позиції кожного елемента.
• Графічне позначення точок кріплення, де вказані типи використовуваних кріпильних засобів (стропи, ремені, фіксатори тощо), а також їхні робочі навантаження, що відповідають вимогам безпеки та технічним характеристикам вантажу, що перевозиться.

Така схема є обов'язковою частиною підготовки до перевезення і повинна бути адаптована під конкретну модель транспортного засобу або контейнера, з урахуванням особливостей вантажу і умов транспортування.

Завантаження вантажів на автомобільний транспорт повинно здійснюватися строго відповідно до затвердженої схеми розміщення і кріплення, з дотриманням наступних обов'язкових умов:

• Перед початком завантаження необхідно очистити настил платформи і опорні поверхні вантажу від снігу, льоду, бруду та інших забруднень, здатних знизити коефіцієнт тертя між вантажем і платформою.
• Заборонено перевищувати допустиме навантаження на вісь автомобіля, особливо у випадках часткового вивантаження при перевезенні збірних вантажів, щоб уникнути порушення балансу і перевантаження окремих осей.
• Вантаж повинен бути розміщений таким чином, щоб той не виступав за верхні межі відкритого кузова. Для запобігання випаданню вантажу під час руху транспортний засіб повинен бути обладнаний захисним укриттям (тентом, сіткою тощо).
• При перевезенні рідких вантажів в автоцистернах або в танк-контейнерах необхідно суворо дотримуватися інструкцій виробника щодо правил заповнення ємностей, щоб забезпечити безпеку і стійкість при транспортуванні.

Використання транспортних засобів з пошкодженим кузовом для перевезення вантажів суворо заборонено. До перевезення не допускаються автомобілі, у яких:

• є дефекти настилу підлоги або бічних бортів, здатні вплинути на стійкість і безпеку розміщення вантажу;
• несправні елементи запірних пристроїв, включаючи стійки, петлі, ручки, що може призвести до самовільного відкриття кузова;
• присутні внутрішні або зовнішні пошкодження кузова, такі як розриви, деформації, перекоси, а також пошкодження тенту, якщо використовується бортова платформа з укриттям.

Дотримання технічної справності кузова — обов'язкова умова для безпечного та надійного перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Вибір способів кріплення вантажів при автомобільних перевезеннях повинен враховувати всі фізичні впливи, що виникають в процесі руху транспортного засобу. До них відносяться:

• Поздовжні інерційні сили, що виникають при гальмуванні, здатні змістити вантаж вперед;
• Поперечні горизонтальні сили, що діють при проходженні поворотів і закруглений дороги, що викликають бічне зміщення;
• Вертикальні сили, що виникають при вібраціях і коливаннях автомобіля на нерівностях дорожнього покриття;
• Сила тертя, що забезпечує опір ковзанню між вантажем і поверхнею платформи або кузова;
• Сила тяжіння, що визначає вагу вантажу і його вплив на опорну поверхню.

Ці параметри необхідно враховувати при розробці схеми кріплення, щоб забезпечити надійну фіксацію вантажу, запобігти його зміщенню і мінімізувати ризики пошкоджень під час транспортування.

Кріплення вантажів у транспортному засобі повинно забезпечувати компенсацію всіх сил, що діють на вантаж під час руху. Зокрема:

• У напрямку руху (вперед) необхідно компенсувати силу, рівну 80% від ваги вантажу;
• У зворотному напрямку і з боків (вліво і вправо) — силу, рівну 50% від ваги вантажу.

Ці значення враховуються при виборі кріпильних засобів і схеми фіксації, щоб запобігти зміщенню, перекиданню або випаданню вантажу.