EUDR з 30 грудня 2026 року: які товари та документи потрібні для постачання до ЄС

З 30 грудня 2026 року в Європейському Союзі почнуть застосовуватися основні вимоги EUDR — Регламенту ЄС 2023/1115 щодо товарів, пов’язаних із вирубкою та деградацією лісів. Для імпортерів це означає обов’язкову перевірку походження продукції, а для постачальників з України та інших країн — необхідність надати дані, без яких товар можуть не допустити на ринок ЄС.

EUDR не можна звести до ще одного сертифіката для митниці. Регламент вимагає простежуваності продукції аж до ділянки землі, на якій було вирощено, заготовлено або вироблено відповідну сировину.

Якщо постачальник не надасть географічні координати, відомості про партію та докази законності виробництва, європейський імпортер не зможе правильно оформити due diligence statement — декларацію про належну обачність.

Коли починають діяти вимоги EUDR

Основна дата застосування EUDR — 30 грудня 2026 року. З цього дня вимоги поширюються:

• на великих і середніх операторів;
• на великі та середні компанії, що реалізують товари, які підпадають під дію EUDR;
• на мікро- та малих операторів, які вже працювали в рамках європейського Регламенту щодо деревини EUTR.

Для більшості інших мікро- та малих підприємств, створених не пізніше 31 грудня 2024 року, встановлено перехідний період до 30 червня 2027 року.

При цьому орієнтуватися лише на розмір українського постачальника не можна. Важливим є статус компанії, яка першою розміщує товар на ринку ЄС або експортує його з Євросоюзу.

Що саме забороняє EUDR

Товар, що підпадає під дію EUDR, можна ввезти, розмістити на ринку або експортувати з ЄС лише за умови одночасного виконання трьох умов:

1. Продукція не пов’язана з вирубкою лісів після 31 грудня 2020 року.
2. Сировина вироблена з дотриманням законодавства країни походження.
3. На товар оформлено due diligence statement — DDS, або передбачену регламентом спрощену декларацію.

Для деревини додатково враховується деградація лісів після встановленої контрольної дати.

Які товари підпадають під дію EUDR

Регламент охоплює сім основних товарних груп:

• велика рогата худоба;
• какао;
• кава;
• олійна пальма;
• натуральний каучук;
• соя;
• деревина.

Однак наявність цієї сировини у складі товару ще не означає, що продукція автоматично підпадає під дію EUDR. Вирішальне значення має код CN — Комбінованої номенклатури ЄС, зазначений у Додатку I до регламенту.

Це орієнтовний перелік. Перед укладенням контракту необхідно перевірити конкретний код товару УКТ ЗЕД та відповідний йому код CN.

Наприклад, шоколад за позицією 1806 входить до сфери дії EUDR, оскільки цей код прямо зазначений у Annex I. Але обладнання для приготування шоколаду не підпадає під дію EUDR лише через своє призначення.

Така сама логіка діє для товарів, що містять гумові або дерев’яні елементи: спочатку перевіряють класифікаційний код готового виробу, а не лише склад матеріалу.

Чому перелік продукції потрібно перевірити ще раз перед відправкою

У липні 2026 року Європейська комісія ухвалила делегований акт, що вносить зміни до Annex I. Передбачено виключення зі сфери дії EUDR шкур та шкіри великої рогатої худоби, відновлених шин, соєвих бобів для посіву, окремих гумових виробів, автомобільних та авіаційних крісел.

Водночас до переліку запропоновано додати розчинну каву, деякі похідні пальмової олії та заморожені яловичі язики. Для нових позицій передбачається застосування вимог з 30 грудня 2027 року.

На дату підготовки статті акт направлено на перевірку до Європейського парламенту та Ради ЄС і ще має пройти процедуру набрання чинності. Тому остаточний статус товару необхідно визначати за версією Annex I, що діє на день оформлення, а не за старим переліком або комерційним описом продукції.

Чи поширюється EUDR на дерев’яні палети та упаковку

Тут важливо розрізняти товар і транспортну упаковку.

Якщо дерев’яні ящики, піддони або палети продаються як самостійна продукція, їхній код може підпадати під дію EUDR. Але пакувальний матеріал, який використовується виключно для підтримки, захисту або перевезення іншого товару, як правило, не розглядається як окремий об’єкт EUDR.

Наприклад:

• партія нових дерев’яних палет як товар може підпадати під вимоги;
• палети під коробками з промисловим обладнанням зазвичай розглядаються як транспортна упаковка;
• дерев’яні елементи, включені до комплекту поставки як самостійні вироби, необхідно класифікувати окремо.

Остаточне рішення ухвалюється на підставі функції товару, умов поставки та його коду CN.

Хто відповідає за EUDR під час постачання товару з України

Якщо українська компанія постачає продукцію європейському покупцеві, обов’язок подати DDS зазвичай виникає у першого оператора, зареєстрованого в ЄС, який розміщує товар на європейському ринку. Найчастіше це імпортер.

Але постачальник за межами Євросоюзу повинен передати імпортеру всю вихідну інформацію:

• походження сировини;
• координати ділянок виробництва;
• період виробництва або заготівлі;
• документи про законність використання землі та сировини;
• дані про рух партії ланцюгом поставок.

Без цієї інформації імпортер не зможе провести перевірку та взяти на себе відповідальність за відповідність товару вимогам EUDR.

Умови Incoterms самі по собі не вирішують питання відповідальності. У разі DDP, прямих продажів через європейський підрозділ або роботи через пов’язаного імпортера необхідно окремо визначити, яка компанія є оператором у розумінні EUDR.

Які документи та дані знадобляться

Регламент не встановлює єдиного переліку з фіксованими назвами документів. Склад доказів залежить від товару, країни виробництва та структури ланцюга поставок. Але базовий комплект виглядає наступним чином.

Головне завдання — забезпечити безперервний зв’язок між ділянкою виробництва, конкретною сировиною та відвантаженою партією. Окремі документи без загального ідентифікатора партії не забезпечують повноцінної простежуваності.

Що таке геолокація в EUDR

Вказання країни або регіону походження є недостатнім. Оператору потрібні координати всіх ділянок, на яких було вироблено сировину, використану в товарі.

Якщо партія сформована з продукції кількох господарств, до відомостей необхідно включити всі відповідні ділянки. Змішування партій без збереження зв’язку з їхнім походженням створює ризик невідповідності всієї поставки.

Для продукції тваринного походження вказуються місця, де утримувалася велика рогата худоба. Для рослинних товарів та деревини — ділянки вирощування або заготівлі.

Координати можна завантажувати до європейської інформаційної системи, зокрема у форматі GeoJSON. У цій же системі вказуються код товару, опис, маса, об’єм та інші характеристики партії.

Чи потрібен окремий сертифікат EUDR

Універсального сертифіката EUDR, який постачальник може отримати один раз і використовувати для всіх відправлень, не існує.

Основним електронним документом є due diligence statement. Її подає оператор через інформаційну систему ЄС після:

1. Збору інформації та доказів.
2. Оцінки ризику невідповідності товару.
3. Вжиття заходів щодо зниження ризику, якщо він перевищує незначний рівень.

Після реєстрації декларації система присвоює їй референсний номер. Для товарів, що ввозяться до ЄС або експортуються з нього, цей номер має бути доступним митним органам до випуску продукції.

Сертифікати FSC, PEFC, Rainforest Alliance та інші галузеві підтвердження можуть використовуватися як частина доказової бази. Однак вони не замінюють перевірку EUDR і не звільняють оператора від відповідальності.

Так само не замінюють DDS сертифікат походження або EUR.1. Ці документи вирішують інші завдання, включаючи підтвердження походження товару для застосування тарифних преференцій.

Як EUDR пов’язаний із митним оформленням

DDS не є звичайним додатком до інвойсу. Декларація створюється в окремій інформаційній системі, а її референсний номер передається митниці.

Для підконтрольного товару порядок виглядає так:

1. Постачальник формує комплект відомостей про походження партії.
2. Європейський оператор перевіряє інформацію та оцінює ризик.
3. Оператор подає DDS до EUDR Information System.
4. Референсний номер пов’язують із митною декларацією.
5. Митниця та компетентні органи приймають рішення щодо випуску товару.

Якщо код продукції підпадає під Annex I, а номер DDS відсутній, є недійсним або не відповідає партії, випуск вантажу у вільний обіг може бути зупинено.

Тому підготовку до EUDR слід розпочинати до завантаження автомобіля або контейнера, а не після прибуття товару на кордон. Організацію митного оформлення в країнах ЄС необхідно узгодити з імпортером заздалегідь.

Які помилки можуть затримати вантаж

На практиці найбільший ризик створює не відсутність одного документа, а невідповідності між різними джерелами даних:

• код CN визначено приблизно;
• у документах вказано лише країну походження без геолокації;
• координати стосуються не всіх ділянок зі змішаної партії;
• вага в DDS відрізняється від маси нетто в інвойсі та декларації;
• документи виробника неможливо пов’язати з відвантаженою партією;
• замість перевірки EUDR використовується звичайний сертифікат походження;
• референсний номер DDS отримують уже після прибуття транспорту;
• відповідальність помилково перекладають на перевізника;
• деревину або каучук у складі товару вважають достатньою підставою для EUDR без перевірки коду готового виробу.

Комерційний інвойс, packing list, CMR або коносамент самі по собі не підтверджують відсутність вирубки лісів. Але відомості в них повинні збігатися з даними, використаними під час перевірки та оформлення DDS.

Як підготуватися до першої поставки згідно з вимогами EUDR

Підготовку зручно починати з конкретного товару та маршруту:

1. Визначити точний код CN.
2. Перевірити його наявність в актуальній редакції Annex I.
3. Визначити європейського оператора, відповідального за DDS.
4. Простежити ланцюг поставок аж до виробника сировини.
5. Зібрати координати всіх ділянок та дати виробництва.
6. Пов’язати ці дані з номером експортної партії.
7. Перевірити відповідність інвойсу, packing list та транспортних документів.
8. Узгодити, хто і коли подає DDS.
9. Передати референсний номер для митного оформлення.
10. Передбачити в договорі відповідальність сторін за достовірність даних.

Якщо постачальник не може встановити походження частини змішаної партії, безпечніше не включати її в поставку для ринку ЄС до завершення перевірки.

Як Save Pro Solutions допомагає підготувати поставку

Під час перевезення підконтрольних товарів важливо узгодити дії між експортером, європейським імпортером, брокером, перевізником та одержувачем. Помилка на будь-якій ланці цього ланцюга може призвести до затримки транспорту та додаткових витрат.

Save Pro Solutions може допомогти:

• перевірити логістичну схему поставки;
• зіставити товарні та транспортні документи;
• організувати міжнародне перевезення вантажу до Європи;
• скоординувати роботу з імпортером та митним представником;
• заздалегідь виявити розбіжності у вазі, кодах та описі партії;
• підготувати документи до митного оформлення в ЄС.

Подання DDS та юридична відповідальність за відповідність товару залишаються за оператором, визначеним регламентом. Тому перед відправленням необхідно визначити не тільки маршрут, а й ролі всіх учасників угоди.

Висновок

EUDR змінює сам підхід до поставок деревини, кави, какао, сої, натурального каучуку, пальмової сировини та продукції великої рогатої худоби до Європейського Союзу.

Для допуску товару недостатньо вказати країну походження та додати стандартний сертифікат. Європейському оператору знадобляться точний код CN, відомості про партію, координати всіх ділянок виробництва, докази законності та простежуваний зв’язок між сировиною та готовим товаром.

Основні вимоги почнуть застосовуватися 30 грудня 2026 року, але підготувати ланцюг даних необхідно заздалегідь. Якщо з’ясовувати походження продукції вже після прибуття вантажівки або контейнера, вантаж ризикує затриматися до завершення перевірки.